В потрібний час з потрібним тестем


Вельми спірне визначення: якщо бути зовсім вже чесними, сецессиона в європейському вигляді в українському живописі не трапилося. Хоча були одиничні випадки на зразок Всеволода Максимовича з його дивовижною графікою у дусі пізніх прерафаелітов, Абрама Маневіча з його чарівним символізмом і пишного бароко Олекси Новаковського.
Втім, на їх фоні Віктор Зарецкий принципово неоригінальний: його сецессион - чиста стилізація, еклектичний коктейль з Клімта і традиційних салонових сюжетів з напіводягненими панночками, кішками і чашками.
За змішенням інгредієнтів цікаво спостерігати в “Майстрові і Маргариті”, де булгаківська героїня зображена владною і голою, або на “Портреті Марії”, на якому в салоновій позі героїні немає ні грама манірності і виглядає вона реалістично в своїй пишній строкатій спідниці.

В той же час апетитна панночка в костюмі сніжинки (”Зима”, 1989) здається наївною героїнею дитячого малюнка, і наївність ця одночасно підкреслює і полегшує трудомістку декоративність роботи. Іноді в канву сецессиона художник вплітає українську орнаментику і колорістіку, при цьому навмисно відводячи фігуратівность в примітивізм.
Така, наприклад, центральна робота всієї виставки - багатометрове “Перше побачення” - лубково строката і дивно ніжна одночасно, з олівцевими ескізними лініями, що проступають крізь темперу.

Поряд з українським сецессионом Зарецкого цілком органічний його еротичний, майже абстрактний модернізм (”Рух”), кислотний символізм (”Земля і небо”) і майже психоделічеській вояж (”Біля озера”). Із загального декоративного ряду вибивається хіба що одна цілком реалістична старенька (”Баба Галя”), яка на тлі всього цього модернізму виглядає дуже сміливо.

Джерело: kommersant.ua


Tags: , , , ,

Художники - живописці 20 століття


Схожі записи

This entry was posted on Thursday, April 9th, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - живописці 20 століття. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.