Марія Прімаченко вона у нас є



Разом із співробітниками Сумського художнього музею ім. Онацкого у М. Примаченко в гостях в 1987 році побував сумський художник Володимир Ратнер.

- До Марії Прімаченко ми їздили двічі: перший раз, коли домовлялися про покупку картин, другу, - коли їх купували, - згадує в інтерв′ю “Данкору” Володимир Ратнер. - Коли ми приїхали перший раз, я почав писати портрет Марії Авксентьевни.
Коли вона побачила готовий портрет, то заусміхалася і стала дякувати, але подарувати його не просила, оскільки сама художниця і розуміла, що роботи художника повинні зберігатися у автора.

- Про що ви говорили з нею? - Вона нам розповідала про свої пророчі сни, які їй снилися перед Другою світовою війною і Чорнобилем. А ось про Суми Марія Прімаченко нас не питала, оскільки на той момент до неї було паломництво музеїв зі всієї країни, що не дозволяло їй виявити конкретну цікавість до Сум.

- Як приймала вас Марія Прімаченко, пригощала чим-небудь?

- Зустріла вона нас гостинно. Накрила стіл і пригощала чорним хлібом, який, як вона призналася, був її найулюбленішим, і медом.

- А чим вона запам’яталася як особа?

- Заглиблюючись в свій портретний малюнок, я відчув велич її особи за її дантевському профілем, і в той же час її особа здалася мені дуже рідною і близькою, такою, що нагадує обличчя моєї мами.

- На момент вашої експедиції село, де жила Марія Прімаченко, унаслідок чорнобильської аварії опинилося в закритій 30-кілометровій зоні. Як вам вдалося туди потрапити і вивезти роботи?

- Просто. На подив, жодних проблем з в′їздом в село і подальшим вивозом картин не було. Як я пам’ятаю, нас навіть ніхто ні про що не питав. Напевно, власті були зайняті іншими, важливішими на той момент, питаннями.


Tags: , , , ,

Художники - живописці 20 століття


Схожі записи

This entry was posted on Sunday, April 12th, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - живописці 20 століття. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.