Повернення несамовитого Давида Бурлюка


В 60-х роках автор цих рядків переписувався з Бурлюком. Він охоче відгукувався на всі мої питання про Маяковськом, Хлебникове і інших, присилав книги і журнали, в яких друкувалися матеріали про російський авангард.

Я зібрав і послав фотографії всіх його робіт, що знаходяться в музеях і приватних зборах Києва. У той час листування із закордоном було чревате всякими наслідками, багато журналів і книги не доходили. Одного разу я поскаржився Бурлюку, що послані ним журнали вилучені компетентними органами. І Бурлюк знайшов такий дотепний вихід.
На черговому посланому мені журналі Color and Rhyme він безпосередньо звернувся до цих органів, зробивши на журналі такий напис: «Dorohoy dryg zensor - це видання ваших щирих друзів, вчителя і друга Вл.Маяковского. Чому Ви не допускаєте його на нашу Батьківщину?» Бурлюк був майстром таких екстраординарних жестів, і цей номер журналу дійшов.

В одному з останніх листів на батьківщину, коли Бурлюку виконалося 81 рік, він писав: «Я з 6-го березня по липень місяць був смертельно хворий. Тепер видужую. 40 днів не міг писати фарбами. Я повинен писати весь час». І, дійсно, він працював до останньої хвилини. Справжня виставка - значний крок в справі вивчення життя і творчості Давида Бурлюка.

Джерело: zn.ua


Tags: , , , ,

Художники - футуристи 20 століття


Схожі записи

This entry was posted on Thursday, March 26th, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - футуристи 20 століття. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.