І дійсно, в творчій спадщині В.Ермилова майже не можна побачити точок зіткнення з цією течією. Практична сторона справи, корисність завжди відрізняли навіть самі крайні експерименти В. Ермілова.
Основна формула часу, вирази В Маяковськім: “Сьогодні бийся, революціонер, на барікадах производства”- пронізаваєт ритм мистецтва. Розруха, застій, технічна відсталість сприймаються художником, як особиста драма.
Саме тому гігантське багатометрове панно 1920 року на привокзальній площі Харкова: “Вимерлі паровози, варті фабрик чекають вугілля Донбасу”, звучить як пристрасний крик багатомільйонної армії праці, що добирається до глибини душі, армії, що вимагає зброї, щоб йти на боротьбу з проривом. Ритміка цього суворого плаката-панно дивно проста і, можна сказати, голодна.
Загрозливий лад бездимних труб, мовчазні, застиглі в очікуванні силуети паровозів. Речі Ермілова цих років здаються монохромними, вони працюють гострим знайденим силуетом. Це видно і в розписі Центрального червоноармійського клубу (1920, Харків). Вона складається як би з окремих фрагментів - сільське господарство, будівництво, індустрія. Кожна композиція плакатна, завершена, не пов′язана сюжетно з іншою.
Це правильний шлях і з погляду сили дії, і рішення старого розчленованого і такого, що важко піддається оформленню інтер’єру. Проте але порівнянню з попереднім панно тут позначається деяка архаїзація стилю - особливо в зображенні будівельника і селянки. Вони позбавлені динаміки, в рухах будівельника якийсь спокій ремісника, що день від дня робить свою ділянку роботи.
Можливо, в цьому позначається ще невпевненість художника, що не знайшов належної форми. Зате в панно, присвяченому індустрії, вже відчувається наростаючий ритм.
У оформленні агітпоїзда «Червона Україна» (1921) художник показує вже своє уміння обіграти конструкцію, додати простій уті- літарной формі естетичний сенс, пов′язати елементи народного орнаменту простій архітектонічною структурою вагону.
Tags: він, оформлення, рік, робота, художник
Художники - авангардісти 20 століття
Схожі записи
- Бойчук Михайло Львович - біографія (25.02.2009)
... У 1908-1911 жив і працював в Парижі (познайомився там з Дієго Ріверой), а потім в Львові, де реставрував середньовічний живопис. З 1914 по 1917 був інтернований на Уралі як австрійський підданий; у 1917 влаштувався в Києві. Після Жовтневої революції висувався в число найбільших місцевих художників, закликаючи до рішучого оновлення національної традиції і вважаючи монументальний живопис ... - Проекти В Ермилова (06.03.2009)
... Навіть зараз на торці будинку навпроти розрізняється вицвевший трикутний силует старої реклами. Зримі мос- тики між минулим і сьогоденням, між життям і мистецтвом - всюди в цьому світі творчості, що дбайливо зберігається. А світ цей був обширним. Полиці з книгами... Ермілов дружив з письменниками. Колись, в 192О році в цих кімнатах багато часу проводив Велімір Хлібників. ... - Про минулому в імя майбутнього (22.03.2009)
... Але влаштувати виставку українського авангарду з українських зборів виявилося неможливим, бо творів такого роду було мало в країні. Довелося розширити рамки виставки за рахунок картин стилю "сецессион", щоб зібрати повноцінну "критичну масу", здатну зацікавити США. Так виникла назва виставки "Український модернізм". Офіційні власті не виявили ніякої цікавості до моєї пропозиції показати ... - Шаленство в кубі Київські адреси Александри Екстер (12.03.2009)... Фундуклеївська 27), як би сподіваючись розгледіти там жіночу фігуру. Вікна затемнені. Чи то квартира нежила? Чи то мені не везе під час моїх прогулянок? Проте вже увійшло до звички дивитися на ті вікна, де на самому початку XX століття знаходилася студія живописця Александри Екстер. Тут кипіло творче життя. Колеги і учні Екстер - ...
- Всеволод Максимович Vsevolod Maksimovich Коротка біографія (24.02.2009)
... Феофилактова і В. Міліоті. У них також вгадується вплив традицій Імператорської академії витівок, де молодий художник познайомився з творами російських, українських і польських майстрів - таких як Степан Бакаловіч, Вільгельм Котарбінській, Генріх Семірадській і їх послідовників І. Бродського, Ф. Кричевского і І. Мясоєдова. Максимович був членом художньо-філософського об'єднання «Сад богів», який очолював художник ...