Ермілов Василь Дмитрович 1894-1968 - біографія


1924 , галерея Шлегль, Цюріх; і ін.) букви і цифри перетворилися на витончені етюди абстрактно-геометричної комбінаторики.Дизайнерські ескізи художника (для інтер’єрів харківського Будинку піонерів, 1934-1935) теж приймали вид самодостатніх живописних абстракцій, барвисто-декоративних і, не дивлячись на скромний масштаб, монументальних.
Художні концепції, життя форм брали тут верх над пропагандою, і в цьому сенсі звинувачення в «формалізмі», які сипалися на Ермілова, були по-своєму логічні.

В пізній період він продовжував викладати і працювати оформлювачем (правда, вже не площ і вулиць, а «червоних куточків»), час від часу звертаючись і до монументальних, але вже чисто «уявним», не розрахованим на конкретне втілення проектам ( Монумент ленінської епохи , 1961; проект меморіального музею Пікассо, 1967).
Його студія, що наочно зберегла дух конструктивізму 1920-х років, притягала опозиційно настроєну творчу молодь.

Умер Ермілов в Харкові 4 грудня 1967.

Джерело: krugosvet.ru


Tags: , , , ,

Художники - авангардісти 20 століття


Схожі записи

This entry was posted on Thursday, February 26th, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - авангардісти 20 століття. You can follow any responses to this entry through the feed. Both comments and pings are currently closed.