Екстер прилучилася в Москві до групи До. З. Мальовіча. В цей же час вона виявила цікавість до прикладних мистецтв, використавши кубістічеськіє форми для створення побутових речей. Найяскравішою сторінкою творчої біографії художниці стала її робота в Московському Камерному театрі. Їй належали розписи вестибюля театру і завіса, оформлення драми “Фаміра Кифаред” И. Ф. Анненского (1916), “Соломії” О.
Уайльда (1917), “Ромео і Джульєти” У. Шекспира (1921). Костюми і декорації Екстер особливо вражали своєю тривимірністю, підкресленим пла-стіцизмом і звучністю кольору. У післяреволюційні роки Екстер займалася викладанням: у 1918 г.-в Одеській дитячій художній школі, а потім у власній студії в Києві. У 1921- 22 рр. вона викладала в московському Вхутемасе.
У числі її учнів були А. Р. Тишлер, І. І. Нівінській, И. М. Рабинович і ін. У 1920-х рр.
художниця, як і багато діячів конструктивістського руху, звернулася до практичної роботи: брала участь в оформленні I Всеросійської сільськогосподарської виставки (1923), придумувала малюнки для тканин, співробітничала з Московським ательє мод, де розробляла проекти жіночого одягу, брала участь в створенні форми для Червоної Армії.
По ескізах Екстер були виконані химерні костюми для кінофільму “Аеліта” Я. А. Протазанова. Саме вони визначили весь стиль кінострічки, класикою екрану, що стала. У 1924 р. художниці було доручено оформлення радянського павільйону на XIV Міжнародній виставці у Венеції, де демонструвалися і її роботи.
Після Венеції Екстер виїхала до Парижа для роботи над експозицією радянського відділу Усесвітньої виставки декоративних мистецтв. Представлені на ній театральні роботи отримали золоту медаль. До Росії Екстер вже не повернулася, вона залишилася в Парижі, а в 1929 р. поселилася у Фонтене-о-Розу. За кордоном Екстер займалася театральними і прикладними роботами, створювала костюми до балетних постановок Би.
Pages: 1 2 3
Tags:
виставка,
вона,
мистецтво,
париж,
робота
Схожі записи
- Майстер на всі руки (14.03.2009)
... Про виставку - ФАЇНА БАЛАХОВСЬКАЯ.
На початку минулого століття зірки запалювалися і гаснули дуже швидко - їх сліди непросто відстежити до цих пір. Виходить тільки в тих випадках, коли це дійсно кому-небудь потрібно. Олександр Богомазов офіційно відомий однією чудовою картиною. За іронією долі саме її в Строгановськом палаці немає.
"Трамвай" 1914 року зараз переконливо відповідає ...
- Нотатки про категорії прекрасного і потворного в художній практиці України (23.03.2009)
... Роботи українських художників-реформаторів Казимира Мальовіча, Давида Бурлюка, Михайла Бойчука, Олександра Архипенко, Александри Екстер зіграли чималу роль у формуванні образу світового мистецтва ХХ століття.
Необхідно відзначити двоєвекторность в базових принципах вітчизняних авангардистів: інтерес до художніх центрів Європи поєднувався з етнічною орієнтацією художників, переосмисленням ними національних витоків. До речі, дуалізм властивий українській культурі з часів бароко (з'єднання ...
- Йосип Бокшай (13.04.2009)
... Штефан писав: "Ви слухали наших возвращенцев, як благовесников, і відразу питали: "Чи прийме Україна нас?"-Иосиф Бокшай відповів: "У Україні, де я був...називали нас "австрійцями", а коли ми протестували і затверджували що ми русини, вони сказали: "Добре, добре ми бачимо, що ви наші!" Думаю що вони заберуть нас." Брат художника про.Омелян викладав релігію в Ужгородській гімназії.
З ...
- Михайло ГУЙДА (08.03.2009)
... Але який в ній сенс? Майстерня мого педагога В.Шаталина традиційно відрізнялася демократичністю, свободою живопиши. Він не прагнув, щоб в ній штампувалися «шаталінята». Я зберіг спадкоємність - традицію різноманітності. Можливо, хтось з керівників інших майстерень підсвідомо бореться за впізнанність почерку, я - навпаки.
- Викладання не заважає вашій особистій творчості?
- ...
- Виставка Олександра Богомазова (05.03.2009)
...
В 1913-1914 роках світосприймання художника змінилося, різко висадивши стилістику його творів. Творча енергія, що прокинулася раптом, загострена сприйнятливість, що виявилася, примусили побачити рухливість форм навіть в статичних предметах. Головне виведення художника: мир мінливий і непередбачуваний і постійно знаходиться в безперервному русі.
Тепер завдання Художника Богомазів бачить в адекватному відтворенні вражень від бурхливого життя, ...
This entry was posted
on Monday, March 16th, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - авангардісти 20 століття.
You can follow any responses to this entry through the feed.
Both comments and pings are currently closed.