Так трапилося, що ім’я Олександра Богомазова (1880-1930) довше інших залишалося в тіні перших фігур російського авангарду. Але і для ар’єргарду Богомазів - фігура явно невідповідна.
Подібно багатьом сучасникам по авангардному мистецтву Олександр Богомазов володів багатьма талантами, його натура прагнула охопити самі різні сфери творчості, а дарування допомогло досягти значних результатів. Експериментатор в живописі, блискучий педагог, серйозний теоретик, що роздумував про суть живопиши і її дії на глядача, любитель музики, що чудово розбирався в ній, поет…
Олександр Богомазов ще в Київському училищі познайомився з тими, що вчилися там же Александрой Екстер, Олександром Архипенко і Арістархом Лентуловим. Тривала дружба пов′язала його з Екстер, яка була своєрідним двостороннім провідником сучасної французької і російської культур.
Завдяки Екстер вже в 1908 році Богомазів брав участь в знаменній виставці «Ланка», а в 1914 році на рівних з нею організував виставку «Кільце», що ставила своїм завданням захист нового мистецтва і «звільнення живописних елементів від шаблонів, що сковували». Тоді ж художник показує 88 своїх творів живопиши і графіки, що можна вважати його першою персональною експозицією.
В 1920-і роки постійними супутниками Богомазова по виставках стають Віктор Пальмов, Павло Голубятников, Лев Крамаренко, Леонід Чупятов, Василь Ермілов. Всі ці майстри мали якусь спільність - особлива увага до кольору.
Слова Голубятникова (учня Кузьми Петрова-водкина) про те, що «живопис - це мистецтво виразу образів і відчуттів через передачу цих явищ - кольором», можна віднести до всіх вищеназваних живописців.
Критикою Богомазів був відмічений практично відразу. «… У „Кольца“ … новиною є, головним чином, твори Богомазова», - писав Микола Кульбін. «Це - поза сумнівом зроблений справжній живописець, що прийняв цінності французької школи, але що працює самостійно. Він - російський по синтезу кольору і матеріалу, що є у нього».
Pages: 1 2
Tags:
він,
живопис,
олександр,
рік,
художник
Схожі записи
- Бурлюк Давид Давидович (25.03.2009)
... У пресі дебютував в 1899. Вивчав живопис в Германії, в Мюнхені, в «Королівській Академії» у професора Віллі Дітца і у словенського Антона Ашбе і у Франції, в Парижі, в «L’есоle des beaux arts» Кормона.
Повернувшись до Росії, в 1907-1908 Бурлюк зійшовся з лівими художниками і брав участь в художніх виставках. У 1911-1914 займався разом з ...
- Марія Прімаченко вона у нас є (12.04.2009)
... Комендант, "Данкор"
Президент України підписав спеціальний указ, в якому на честь ювілею передбачена низка заходів аж до створення музею і перейменування однієї з вулиць столиці на честь художниці.
Зовсім недавно виставка робіт Марії Прімаченко проходила в Художньому музеї ім. Онацкого. Картини належать сумському музею. Більш того, деякі з них художниця написала спеціально для сумчан. ...
- Мальовіч Казимир Северинович - (15.03.2009)
...
Там Казимир працював дрібним чиновником, але кинув службу ради кар'єри художника. Перші роботи Мальовіча написані в стилі імпресіонізму. Пізніше Мальовіч став одним з активних учасників футуристичних виставок. У 1913 році оформляв футуристичну оперу «Перемога над Сонцем».
Автопортрет, 1912
Одна з робіт раннього Мальовіча
В 1919-22 роках Казимир Мальовіч викладав ...
- Ладомір Мальовіч (11.03.2009)
...
В сім'ї керівника цукровими заводами Северина Мальовіча було чотирнадцять дітей. Молодша сестра Казимира - Вікторія - прожила під Києвом, у Вишгороді, до глибокої старості. Племінник художника в роки війни був танкістом, загинув на Курській дузі. Дід - ксьондз, учасник Польського повстання, осліпнув за двадцятирічну відсидку у в'язниці, був похований на Байковій горі.
Його ...
- Сумщина - це там де народився Бурлюк (27.03.2009)
...
27 червня тут пройшла унікальна художня акція. На пленер з'їхалися півтора десятки художників з Росії і України. Вони писали картини, які подарують місцевому музею, тому що. Втім, зрозуміло чому: всі картини писані на честь 125-летия з дня народження Давида Бурлюка.
Через 125 років від Семіротовки залишилося тільки декілька фундаментів хатин, ...
This entry was posted
on Tuesday, March 3rd, 2009 at 09:15 and is filed under Художники - авангардісти 20 століття.
You can follow any responses to this entry through the feed.
Both comments and pings are currently closed.