Експозицію українського авангарду 1910-1930 років можна чітко розділити на п’ять частин. Перша - полотна майстрів, що працювали виключно в Україні і до цих пір залишалися маловідомими на Заході. Перш за все, до них відносяться талановиті кубофутуріст Олександр Богомазов і неопрімітівіст Віктор Пальмов, яких світовою арт-ринок розглянув порівняно недавно.
Сюди ж можна віднести конструктивіста Василя Ермілова і автора самобутніх лубкових малюнків Марину Синякову - музу Веліміра Хлебникова і Бориса Пастернака.
Окремим рядком в експозиції прописані художники-театрали, близькі Олександрі Екстер. Серед них - майстер костюма Вадим Меллер, відомий по роботі з балетною школою Ніжінськіх, дивно самобутній Олександр Тишлер, прекрасний сценограф Олександр Хвостенко-Хвостов і, безумовно, Анатолій Петріцкий.
Останній на виставці “Український модернізм 1900-1930 років″ представлений не тільки ескізами театральних костюмів, але і пізнішими роботами, зокрема портретами з “харківського циклу”, написаними під впливом кубофутурістов. Крім того, на виставці широко представлені “бойчукисти” (Бойчук, Седляр, Каспіровіч) і художники київської єврейської школи (Захар Рибак, Марк Епштейн).
Але все таки, не дивлячись на явну повінь фарб, найяскравішими штрихами в загальній картині виставки стали маловідомі роботи авангардистів з світовим ім’ям - від Мальовіча, Родченко і Гріщенко до Татліна, Екстер і Бурлюка. Є навіть Розанова з Кончаловськім і Елем Лісицким. Хтось з них народився в Україні, хтось помер, хтось встиг попрацювати до еміграції.
Таке однозначне віднесення їх до когорти українських авангардистів виглядає вельми спірним. Вони давно і міцно інтегровані в світовий художній контекст, на арт-ринке традиційно проходять під вивіскою “майстра російського авангарду” і навряд чи потребують національної ідентифікації.
Tags: авангард, виставка, експозиція, рік, робота
Українські художники 20 століття - сучасний погляд
Схожі записи
- Олександр Костянтинович Богомазів - біографія (10.03.2009)
... Олександр Богомазов пройшов в своїй творчості декілька періодів. Найзнаменитіші - кубофутурізм (1913-1917) і спектралізм (1920-1930). В 1920-х разом з В.Татлиным і В.Меллером викладав в Київській художній академії. Практично відразу після смерті А.Богомазов був викреслений з історії радянського мистецтва. Лише в середині 60-х. під час відлиги його ім'я і ... - Нотатки про категорії прекрасного і потворного в художній практиці України (23.03.2009)
... Що стосується мистецтва, то саме на двадцяті роки доводиться стрімкий зліт великих авангардистів. Роботи українських художників-реформаторів Казимира Мальовіча, Давида Бурлюка, Михайла Бойчука, Олександра Архипенко, Александри Екстер зіграли чималу роль у формуванні образу світового мистецтва ХХ століття. Необхідно відзначити двоєвекторность в базових принципах вітчизняних авангардистів: інтерес до художніх центрів Європи поєднувався з етнічною орієнтацією художників, переосмисленням ... - Екстер Олександра Олександрівна (16.03.2009)... стала відвідувати заняття в Київському художньому училищі. У 1903 р., вийшовши заміж за адвоката Н. Е. Екстера, влаштувала в своєму будинку салон-мастерськую, що стала згодом центром київського авангардного мистецтва. У 1907 р. Екстер виїхала до Парижа, де якийсь час вчилася в приватній академії "Ла Гранд-шомьер". У Парижі вона познайомилася з представниками сучасного французького мистецтва - ...
- Шолтес Золтан Іванович (07.04.2009)... З його творчою діяльністю пов'язані процеси твердження і розвитку традицій закладених основоположниками цієї школи - Й. Бокшаем і А. Ерделі, в приватній школі живопиши яких Шолтес навчався в 1930-1933 роки. Якщо говорити про місце і значення Золтана Шолтеса в закарпатській школі, то воно визначається перш за все послідовною прихильністю історико-культурним традиціям Закарпаття, ...
- Богомазів Олександр Костянтинович 1880 - 1930 (28.02.2009)
... И.Свитославского, Київ. Робота в приватних майстернях Ф.Рерберга і К.Юона, Москва 1908 - відновлення навчання в Киевськоме Художньому Училищі 1908-1910 - захоплення імпресіонізмом, зближення А.Экстер, Д.Бурлюком, М.Ларионовым, участь у виставці "Ланка", Київ. Робота для газети "Київська думка" 1911, 16 травня - закінчення Київського Художнього Училища 1911-1915 - подорож ...