Саме за ініціативою FIAE з червня минулого року і до цього дня в рамках виставки Mir Iskusstva: Russia`s Age of Elegance по музеях США подорожують роботи Натана Альтмана, Олександра Бенуа, Леона Бакста, Кузьми Петрова-водкина, Бориса Кустодієва і інших художників із зборів Державного російського музею Санкт-Петербурга.
При цьому в кожному з трьох міст, включених в турне, експозиція частково міняється - фонди одного з головних музеїв Росії дозволяють жонглювати іменами і шедеврами. Раніше FIAE встиг познайомити американську публіку з роботами художників російського авангарду, а також витворами мистецтва античної і середньовічної Грузії.
До США відправлено близько вісімдесяти робіт, що демонструють розвиток української художньої школи на початку ХХ століття, - від модерна до затвердження соцреалізму.
Основну частину виставкового матеріалу надав Національний художній музей, що відправив до Штатів фактично всю свою експозицію витворів мистецтва початку минулого століття, - від визнаних зірок авангарду, давно і віддано коханих світовою публікою, до українських модерністів, чиї імена поки що відомі лише вузькому кругу тих, що цікавляться.
Один з таких маловідомих перспективних - український графік Всеволод Максимович - викликав у американської сторони і князя Лобанова-ростовського особливе захоплення. Прожив Максимович недовго - всього двадцять років - і покінчив життя самогубством, але перед смертю встиг масштабно переосмислити творчість знаменитого книжкового графіка Обрі Бердслея.
Його величезні графічні панно, виконані в стилістиці, близькій до прерафаелітам, вражають уяву трудомісткістю і ювелірністю виконання. Разом з Максимовськім в секції модерністів представлені Федір Крічевській, чиї роботи викликали фурор на Венеціанській бієннале 1928 року, Олекса Новаковській, який представляє досить нечисленну групу живописців українського бароко.
Pages: 1 2 3
Tags:
авангард,
виставка,
експозиція,
рік,
робота
Схожі записи
- Російський художник Казимир Мальовіч майбутній засновник течії Супрематизм (01.03.2009)
... У 1926 році Мальовіч відвідав німецьке місто Веймар, де він познайомився з Василем Кандінськім.
Там же художник опублікував свою єдину теоретичну працю - трактат "Необ'єктивний мир". В кінці 20-х років мистецтво Мальовіча, як і весь авангард, було визнане в Радянській Росії упаднічеськім і заборонене. Художник помер в убогості 15 травня 1935 року в Ленінграді. Мальовіч ...
- Невідомий Мальовіч До 125-летию з дня народження (09.03.2009)
... До речі, саме в будинку Марії Оржеховськой, своєї тітки і хресної матері, по вул. Боженко, 13 (колишня Костьольна) народився і провів перші роки життя майбутній світовий лідер авангардного мистецтва і засновник супрематизму. Сам будинок не зберігся.
Зараз на цьому місці корпус Інституту електрозварювання ім. Е. Патона.
Отже, повернемося до біографії самого художника. Казимир ...
- Бабак Вячеслав Петрович (08.04.2009)
...
Жанр творів - пейзаж, стиль - реалістичний живопис.
Працює в творчій майстерні.
Учасник міжнародних і всеукраїнських виставок.
Роботи Вячеслава Бабака знаходяться в музеях України (Красноград, Чугуїв), а також в приватних колекціях в Україні, Росії, Германії, США, Іспанії, Ізраїлі.
Вячеслав Бабак свідомо говорить з своїм глядачем ...
- Про минулому в імя майбутнього (22.03.2009)
... Мені хотілося фінансово і морально підтримати ці багатостраждальні установи. Тому я запропонував послуги американського фонду FIAE (князь Лобанов-ростовський - член Ради директорів цього "Міжнародного фонду мистецтва і освіти").
Але влаштувати виставку українського авангарду з українських зборів виявилося неможливим, бо творів такого роду було мало в країні. Довелося розширити рамки виставки за рахунок картин ...
- Екстер Олександра Олександрівна (16.03.2009)
... У 1903 р., вийшовши заміж за адвоката Н. Е. Екстера, влаштувала в своєму будинку салон-мастерськую, що стала згодом центром київського авангардного мистецтва. У 1907 р.
Екстер виїхала до Парижа, де якийсь час вчилася в приватній академії "Ла Гранд-шомьер". У Парижі вона познайомилася з представниками сучасного французького мистецтва - Р. Аполлінером, Же. Браком, П. Пікассо, М. ...
This entry was posted
on Friday, March 20th, 2009 at 09:15 and is filed under Українські художники 20 століття - сучасний погляд.
You can follow any responses to this entry through the feed.
Both comments and pings are currently closed.