Українські художники 20-ого віку

До речі, дуалізм властивий українській культурі з часів бароко (з’єднання народних уявлень з інтелектуалізмом латіноязичного освіти).
Кажучи про епоху класичного (раннього) модернізму, історія відзначає факт творчого діалогу українського авангарду з етнокультурой, а саме, з глибинним рівнем міфологічної свідомості. Якщо Пікассо був багатьом зобов′язаний африканській скульптурі, Гоген - атмосфері Таїті, Матісс - духу марокканського мистецтва, Ковалів - архетіпам казахського мистецтва, то авангардизм А. Архипенко, Д.
Бурлюка, К. Малевича в основі своєю має символічну і пластичну систему трипільської і південно-української архаїки. Тому міфологічно кодований авангард, при всій своїй формальній новизні і суб’єктивності, знаходив шлях до народного глядача. Відомо, що селянки сіла Вербівки сприймали малюнки Мальовіча як народні зразки і робили по ним вишивки.
Про роль міфологічної свідомості і архаїчних форм стародавньої культури в своїх автобіографічних записках писав один із засновників авангардної скульптури ХХ століття - Олександр Архипенко. Він підкреслював значення, яке мало для нього спостереження за роботою сільських керамістов. Особливо чарували …

Нотатки про категорії прекрасного і потворного в художній практиці України →

Довелося розширити рамки виставки за рахунок картин стилю “сецессион”, щоб зібрати повноцінну “критичну масу”, здатну зацікавити США. Так виникла назва виставки “Український модернізм”.
Офіційні власті не виявили ніякої цікавості до моєї пропозиції показати глядачам США український живопис. Довелося звернутися за фінансовою підтримкою до спонсорів, зокрема до авіакомпаній “Аеросвит” і “Боїнг″.
Безліч цікавих робіт українського авангарду знаходиться за кордоном - у Франції, Англії, Германії, США і в інших країнах, і виставка, можливо, вийшла б багатше, якби ми зібрали експонати поза Україною. Проте сенс виставки був якраз в тому, щоб на ній були представлені роботи тільки з українських приватних колекцій і українських музеїв.
Нам здається, що саме цими роботами, які ми з Д.Е. Горбачевим відібрали, українська культура входить в світовий контекст. Багато в чому все, що тут представлене, відображає наш смак, наш вибір. На щастя, відсутність інтересу у деяких посадовців в Україні до зриву виставки …

Про минулому в імя майбутнього →

Західні майстри, як правило, готують робочі ескізи для потреб театру (до речі, Пікассо, Брак і Крокував цим теж свого часу займалися). У нас же художники, починаючи з Бакста, робили два варіанти, перший - робочий, власне для сцени, і другою - це вже незалежна, повноцінна станкова робота, наприклад як у Петріцкого.
Це говорить про те, що наші художники робили не тільки річ на замовлення, але ще і варіант просто «для себе», ради мистецтва…
Микита Лобанов-ростовський давно стежить за художнім життям в нашій країні, йому прийшла ідея провести виставку українського модернізму на Заході. У Вашингтоні є Фонд мистецтва і освіти, який здатний посприяти в організації і сплатити оренду залів: так з’явилася ідея показати в США український авангард. До речі, була одна умова: щоб всі роботи були великого формату.
Тому що у американського глядача своєрідна оптика - вони просто не бачать маленьких робіт. А ось японці навпаки люблять тільки міні-картини, віддаючи перевагу …

Київ 1910-30-х років був меккою лівих художників →

До США відправлено близько вісімдесяти робіт, що демонструють розвиток української художньої школи на початку ХХ століття, - від модерна до затвердження соцреалізму.
Основну частину виставкового матеріалу надав Національний художній музей, що відправив до Штатів фактично всю свою експозицію витворів мистецтва початку минулого століття, - від визнаних зірок авангарду, давно і віддано коханих світовою публікою, до українських модерністів, чиї імена поки що відомі лише вузькому кругу тих, що цікавляться.
Один з таких маловідомих перспективних - український графік Всеволод Максимович - викликав у американської сторони і князя Лобанова-ростовського особливе захоплення. Прожив Максимович недовго - всього двадцять років - і покінчив життя самогубством, але перед смертю встиг масштабно переосмислити творчість знаменитого книжкового графіка Обрі Бердслея.
Його величезні графічні панно, виконані в стилістиці, близькій до прерафаелітам, вражають уяву трудомісткістю і ювелірністю виконання. Разом з Максимовськім в секції модерністів представлені Федір Крічевській, чиї роботи викликали фурор на Венеціанській бієннале 1928 року, Олекса …

У Чікаго відкривається виставка →