Відвідувала також паризьку академію Гран-шомьер (1907).
У 1908-1924 жила поперемінно в Києві, Петербурзі, Одесі і Москві, до Жовтневої революції 1917 часто заїжджаючи до Парижа. У 1908 організувала в Києві разом з Д.Д.Бурлюком виставку «Ланка»; з тих пір брала участь в більшості найбільш значних експозицій російського авангарду (виставки «Бубнового валета», «Союзу молоді»; «Трамвай В»; і ін.).
Перейшовши від раннього імпресіонізму і фовізма до кубізму і футуризму, послідовно переносила принципи останніх в тривимірний, реальний простір.
Етапними в авангардній сценографії з’явилися роботи Екстер для Камерного театру А.Я.Таирова (оформлення Фаміри Кифаред И.Ф.Анненского (1916) і Соломії О.Уайльда (1917)), де вона передбачила принципи конструктивістської «біомеханіки», що підпорядковує тіла акторів єдиному надособистому ритму спектаклю.
В середині 1910-х років однієї з перших стала упроваджувати стилістику нового мистецтва в моду і побутовий дизайн (ескізи платтів, хусток, скатертин і т.д.), тим самим закладаючи основи «ар деко», що універсально охоплює життя, але вільного …
театр →
Схожі записи
- Біографія Давида Бурлюка (24.03.2009)
... Маєток графа Мордвінова Чернянка, де в 1900-1910-х роках працює його батько, став своєрідною "штаб-квартирою" молодих новаторів. В різний час там побували Ларіонов, Хлібників, Ліфшиц, Лентулов і інші представники авангардного мистецтва. Саме там вперше виникла ідея створення самостійної літературно-художньої групи, орієнтованої на створення нового національного мистецтва. До 1910 р. складається круг однодумців з оригінальною філософський-естетичною програмою ... - Екстер Олександра Олександрівна (16.03.2009)... , вийшовши заміж за адвоката Н. Е. Екстера, влаштувала в своєму будинку салон-мастерськую, що стала згодом центром київського авангардного мистецтва. У 1907 р. Екстер виїхала до Парижа, де якийсь час вчилася в приватній академії "Ла Гранд-шомьер". У Парижі вона познайомилася з представниками сучасного французького мистецтва - Р. Аполлінером, Же. Браком, П. Пікассо, М. Жакобом, з італійськими ...
- Про Мальовіче (17.03.2009)... У його роботах першої половини 1910-х років, все більш завзято-новаторських, напівабстрактних, визначився стиль кубофутурізма, що з'єднав кубістічеськую пластику форм з футуристичною динамікою ( Точильник ( Принцип мигтіння ), 1912, галерея Йельського університету, Нью-хейвен, США; Лісоруб , 1912-1913, Міський музей, Амстердам). Важливого значення в ці роки набув у Мальовіча і ...
- Бойчук Михайло Львович - біографія (25.02.2009)
... З 1914 по 1917 був інтернований на Уралі як австрійський підданий; у 1917 влаштувався в Києві. Після Жовтневої революції висувався в число найбільших місцевих художників, закликаючи до рішучого оновлення національної традиції і вважаючи монументальний живопис самим відповідним для цього видом мистецтва. В дусі модерна з'єднав в своїй творчості «вічні теми» (материнство, праця, людина ... - Михайло ГУЙДА (08.03.2009)... Матюшина - всі займаються кольором, майстерня К.Малевича - всі супрематисти. Чи можлива зараз така художня цілісність? - Можлива. Але який в ній сенс? Майстерня мого педагога В.Шаталина традиційно відрізнялася демократичністю, свободою живопиши. Він не прагнув, щоб в ній штампувалися «шаталінята». Я зберіг спадкоємність - традицію різноманітності. Можливо, хтось з керівників інших майстерень підсвідомо ...
