Прекрасний майстер реалістичного малюнка, тонкий офоріст, він, здавалося, остаточно порвав з традиціями пройденої ним школи, повністю віддавшись рішенню конструктивних і оформлювальних задач. Але коли глибше знайомишся з його творчістю, то розрив виявляється значною мірою ілюзорним.
Прагнення до оформлення речей, любов до матеріалу, подолання його опору були в майбутньому майстрові закладені ще в дитинстві. Вихідцем з ремісничого середовища околиці великого міста, він звик з любов′ю відноситися до назамисловатим пристосувань місцевих Кола Брюньонов.
Чубатий задиристий хлопчисько годинами простоював у лавок, де тачалі чоботи, кроїли, виделивлі різні чудеса з жерсті і мідних листів. Він бродив за артілями майстрів альфрейного поділа і особливо захоплювався тонкою роботою різьбярів і позолотників, що обробляють розкішні сани і вози.
І пізніше, після закінчення Харківської художньо-ремісничої школи В.Ермилов вчився в студії Е.Штейнберга, а в Москві у Мешкова, він відносився до натури із захопленням і дійшлістю славного ремісника, делателя речей, захопленого чудовою живою конструкцією, створеною природою.
У деяких його майстрових офортах 1912 року …
робота →
Творчий портрет Художник Василь Ермілов
Екстер Олександра Олександрівна
Экстер (вроджена Грігоровіч) народилася в чиновницькій сім’ї. У 1901 р. стала відвідувати заняття в Київському художньому училищі. У 1903 р., вийшовши заміж за адвоката Н. Е. Екстера, влаштувала в своєму будинку салон-мастерськую, що стала згодом центром київського авангардного мистецтва. У 1907 р.
Екстер виїхала до Парижа, де якийсь час вчилася в приватній академії “Ла Гранд-шомьер”. У Парижі вона познайомилася з представниками сучасного французького мистецтва - Р. Аполлінером, Же. Браком, П. Пікассо, М. Жакобом, з італійськими футуристами. У 1908-14 рр.
Екстер жила в Києві, Москві, Петербурзі, Парижі, подорожувала по Італії і Швейцарії, здійснюючи постійні контакти між російськими і європейськими “лівими” художниками. Вона була учасницею майже всіх авангардних виставок в Росії: Салон В. А. Издебского в Одесі (1909/10, 1911), “Венок-стефанос” і “Трикутник” в Петербурзі (1910), “I 4″ в Москві (1914). У 1910 р.
вступила в об’єднання “Бубновий валет” і брала участь в його виставках; у 1913 р. стала членом “Союзу молоді”. У 1914 р. …
робота →
Схожі записи
Read more...Майстер на всі руки
За іронією долі саме її в Строгановськом палаці немає.
“Трамвай″ 1914 року зараз переконливо відповідає за російський футуризм в змаганні з основоположниками стилю, італійцями, на виставці, що проходить в ГМІЇ імені Пушкіна в Москві. Проте художник вперше представлений російській публіці у всій можливій повноті - це майже чотири десятки живописних і приблизно стільки ж графічних робіт.
Стаття про художника в каталозі названа “Чуйний резонатор”, в Україні його називають зіркою українського авангарду, в Росії знають мало. Олександр Богомазов прожив велику частину життя в Україні; у Москві, в училищі Рерберга, вчився недовго, зате одночасно з батьком супрематизму Казимиром Мальовічем, але чи були вони знайомі - невідомо.
У правильну компанію Богомазів потрапив в Києві, коли, всупереч волі практичного батька, відразу ж після завершення навчання в сільськогосподарському училищі поступив в художнє. Там він і познайомився з Арістархом Лентуловим, Олександром Архипенко і з що постійно роз’їжджала по закордону, доставляла найостанніші художні новинки з Франції і Італії …
робота →
Схожі записи
Read more...Михайло ГУЙДА
Навіть не уявляю, як це - не викладати.
Упевнений, педагог завжди повинен бути «граючим тренером». Студенти повинні бачити його роботи і вірити в нього. У моїй майстерні багато талановитих хлоп’ят, вони стимулюють мене, «наступають на п’яти». Головне зберегти індивідуальність кожного.
- чи Не заважає студентам в роботі ринок, сусідство Андріївського спуску?
- Заважає. Але стипендія в 12 гривень не вистачає, доводиться заробляти. Полотно, фарби - дорогі. Студенти пишуть по чотири рази на одному полотні, записують стару роботу - яка вже тут технологія, та і робіт колишніх не залишається. Матеріали в академії видають, але дуже лімітовано.
- Для того покоління, яке виросло на реалізмі, був серйозний момент перелому. Ви переживали кризу?
- Я не відчував кризи. З’явилася на поверхні та культура, яку раніше не показували. Але ми-то про неї завжди знали. Потім це мистецтво хлинуло на виставки, формуючи кон’юнктуру нового …
робота →
Схожі записи
Read more...Богомазів Олександр Костянтинович 1880 - 1930
- Київський Художній Інститут) на педагогічному (музейному відділі), живописному факультетах. Вересень 1922 - обрання професором станкового живопису.
. C 1923 - загострення туберкульозу придбаного в роки революцій.
1930, 3 червня - помер в Києві. Похований на Лук’яновськом кладовище.Джерело: artpalace.com.ua
робота →











