Про минулому в імя майбутнього

Українські художники 20 століття - сучасний погляд

Нагадаємо про неї словами її ініціаторів і організаторів - князя Микити Лобанова-ростовського і київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова.
Микита Лобанов-ростовський: Ідея виставки з’явилася у мене в 2000 році, коли я відмітив, в якому тяжкому положенні знаходяться державні музеї України. Мені хотілося фінансово і морально підтримати ці багатостраждальні установи. Тому я запропонував послуги американського фонду FIAE (князь Лобанов-ростовський - член Ради директорів цього “Міжнародного фонду мистецтва і освіти”).

Але влаштувати виставку українського авангарду з українських зборів виявилося неможливим, бо творів такого роду було мало в країні. Довелося розширити рамки виставки за рахунок картин стилю “сецессион”, щоб зібрати повноцінну “критичну масу”, здатну зацікавити США. Так виникла назва виставки “Український модернізм”.
Офіційні власті не виявили ніякої цікавості до моєї пропозиції показати глядачам США український живопис. Довелося звернутися за фінансовою підтримкою до спонсорів, зокрема до авіакомпаній “Аеросвит” і “Боїнг″.
Безліч цікавих робіт українського авангарду знаходиться за кордоном …

рік →

Схожі записи

Read more...

У Чікаго відкривається виставка

Українські художники 20 століття - сучасний погляд

Українські художники 20 століття - сучасний погляд - У Чікаго відкривається виставка

До США відправлено близько вісімдесяти робіт, що демонструють розвиток української художньої школи на початку ХХ століття, - від модерна до затвердження соцреалізму.
Основну частину виставкового матеріалу надав Національний художній музей, що відправив до Штатів фактично всю свою експозицію витворів мистецтва початку минулого століття, - від визнаних зірок авангарду, давно і віддано коханих світовою публікою, до українських модерністів, чиї імена поки що відомі лише вузькому кругу тих, що цікавляться.
Один з таких маловідомих перспективних - український графік Всеволод Максимович - викликав у американської сторони і князя Лобанова-ростовського особливе захоплення. Прожив Максимович недовго - всього двадцять років - і покінчив життя самогубством, але перед смертю встиг масштабно переосмислити творчість знаменитого книжкового графіка Обрі Бердслея.
Його величезні графічні панно, виконані в стилістиці, близькій до прерафаелітам, вражають уяву трудомісткістю і ювелірністю виконання. Разом з Максимовськім в секції модерністів представлені Федір Крічевській, чиї роботи викликали фурор на Венеціанській бієннале 1928 року, Олекса …

рік →

Схожі записи

Read more...

Творчий портрет Художник Василь Ермілов

Художники - авангардісти 20 століття

Вихідцем з ремісничого середовища околиці великого міста, він звик з любов′ю відноситися до назамисловатим пристосувань місцевих Кола Брюньонов.
Чубатий задиристий хлопчисько годинами простоював у лавок, де тачалі чоботи, кроїли, виделивлі різні чудеса з жерсті і мідних листів. Він бродив за артілями майстрів альфрейного поділа і особливо захоплювався тонкою роботою різьбярів і позолотників, що обробляють розкішні сани і вози.
І пізніше, після закінчення Харківської художньо-ремісничої школи В.Ермилов вчився в студії Е.Штейнберга, а в Москві у Мешкова, він відносився до натури із захопленням і дійшлістю славного ремісника, делателя речей, захопленого чудовою живою конструкцією, створеною природою.
У деяких його майстрових офортах 1912 року вражає гостре ощущуніє контрастів гігантських кам’яних коробок прибуткових будинків з побіленими фасадами дерев′яних халуп. Тут і контрасти форм і фактура, і динаміка. Тут вже відчувається те відчуття поєднання і протівоплставленія різних матеріалів, яке він використовує згодом в своїх художніх конструкціях.
У Москві він вперше зустрічався з Маяквськім, Каменськім, Хлебниковим, зв′язок з якими продовжувався …

рік →

Схожі записи

Read more...

Мальовіч Казимир Северинович -

Художники - авангардісти 20 століття

Художники - авангардісти 20 століття - Мальовіч Казимир Северинович -

У віці 17 років якийсь час провів в Київській художній школі Н. І. Мурашко. У 1896 році сім’я Мальовічей влаштувалася в Курську.
Там Казимир працював дрібним чиновником, але кинув службу ради кар’єри художника. Перші роботи Мальовіча написані в стилі імпресіонізму. Пізніше Мальовіч став одним з активних учасників футуристичних виставок. У 1913 році оформляв футуристичну оперу «Перемога над Сонцем».

Автопортрет, 1912

Одна з робіт раннього Мальовіча
В 1919-22 роках Казимир Мальовіч викладав в Народній художній школі «нового революційного зразка» у Вітебську. У 20-і роки брав участь в оформленні спектаклів В. В. Маяковского «Містерія-Буф». З 1923 по 1927 рік - директор Ленінградського державного інституту художньої культури[5]. Був членом «Об’єднання сучасних архітекторів» (ОСА).
Мальовіч був послідовним пропагандистом власної теорії. Навколо нього з часом утворилася група однодумців УНОВІС (Утвердітелі нового мистецтва). Творіння російських художників-авангардистів почала століття висадили застарілу прозахідну візуальну свідомість.
Входив до групи …

рік →

Схожі записи

Read more...

Шаленство в кубі Київські адреси Александри Екстер

Художники - авангардісти 20 століття

Художники - авангардісти 20 століття - Шаленство в кубі Київські адреси Александри Екстер

Проходячи по вулиці Богдана Хмельницького уздовж київського Театру опери і балету, дивлюся на вікна верхнього поверху будинку, який навпроти (колишня вул. Фундуклеївська 27), як би сподіваючись розгледіти там жіночу фігуру.
Вікна затемнені. Чи то квартира нежила? Чи то мені не везе під час моїх прогулянок? Проте вже увійшло до звички дивитися на ті вікна, де на самому початку XX століття знаходилася студія живописця Александри Екстер. Тут кипіло творче життя.
Колеги і учні Екстер - Давид Бурлюк, Вадим Меллер, Ісаак Рабіновіч, Арістарх Лентулов, Олександр Богомазов і багато інших були творцями українського і російського авангарду. У гостинній майстерні в бурхливих спорах зароджувалися маніфести модернізму XX століття. Про це розповів мій учитель-жівопісец Григорій Хижняк, що відвідував студію.
Він же вказав мені на вікна мансарди, яку справедливо можна було назвати академією авангардизму 1910-20-х років. Великий поет XX століття Ганна Ахматова писала Валерію Брюсову про А.Экстер як про майстра, «з школи якої …

рік →

Схожі записи

Read more...

Ладомір Мальовіч

Художники - авангардісти 20 століття

Художники - авангардісти 20 століття - Ладомір Мальовіч

Тепер трансляція Мальовіча продовжується в клонах пост-, псевдо- і неоавангарда.
Ім’я його - Казимир - співзвучно героєві Веліміра Хлебникова - Ладоміру. Заримовано на всі часи, як «твердь» - «смерть» (Пастернак), «погань» - «лайка» (Маяковській), міф - мир.

В сім’ї керівника цукровими заводами Северина Мальовіча було чотирнадцять дітей. Молодша сестра Казимира - Вікторія - прожила під Києвом, у Вишгороді, до глибокої старості. Племінник художника в роки війни був танкістом, загинув на Курській дузі. Дід - ксьондз, учасник Польського повстання, осліпнув за двадцятирічну відсидку у в′язниці, був похований на Байковій горі.
Його могила підносилася над «поділом ямщика» - купрінськой околицею Міста-донора. Тут же, на Бульйонній, був будинок тітки Мальовіча, де на другому поверсі, з веранди, з двору, в двох невеликих прохідних кімнатах проживали Казимир і його рідня. Цей будинок знесений вже на нашій пам’яті в цілях облагороджування архітектурної зовнішності столиці.

«Урбаністичного щеплення» Казимир Мальовіч так і не …

рік →

Схожі записи

Read more...
1 2 3 4