Суми, Тамбова, Твері. У 1892 р. захопився живописом під впливом художника К.Первухина, брата домашньої вчительки Бурлюков. Перший вірш Бурлюк датує 1897 р. У 1898 р.
поступив в Казанське художнє училище, в 1899 р. перевівся в Одеське художнє училище, проте в 1901г., повернувся до Казані. Письменницький дебют відбувся в херсонській газеті “Південь” (перша публікація - 2 лютого 1899 р.). З 1902 по 1905 р. вчився живопису (Мюнхенська Королівська академія мистецтв - у професора Віллі Діца; паризька майстерня “Еколь де Базар” - у художника Кормона).
У Парижі познайомився з К.Бальмонтом, Б.Борисовым-Мусатовым, М.Волошиным, Е.Кругликовой. У 1904 р. взяв участь в художній виставці в Херсоні, де познайомився зі Вс. Мейерхольдом. З 1907 р. сім’я переїздить в Чернодолінноє маєток гр. А.Мордвинова, де батько посів посаду керівника. У цьому ж році Бурлюк вперше взяв участь в московській виставці “Стефанос”.
З того часу систематично брав участь у виставках в Москві, Петербурзі, провінції і за кордоном. У 1909 р. знов …
збірка →
Українські художники 20-ого віку - збірка →
Архипенко перевернули світові уявлення почала XX в. про скульптуру, розв′язали руки і звільнили очі багатьом художникам-скульпторам. Саме Архипенко вперше “склав″ єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи в композиції стекло, дерево, метал, целулоїд.
Пластика, рух, виявлена конструкція і конструктивність, лірична - основні якості його робіт, високо оцінені сучасниками, - Р. Аполлінером, П. Пікассо, Ф. Леже, М. Дюшаном, Р. і З. Делоне, А. Родченко, П. Ковжуном, послідовниками і дослідниками. Архипенко народився в сім’ї професора Київського університету, інженера-винахідника П. А. Архипенко.
Його дід був художником-іконописцем. Майбутній скульптор з дитинства живив любов до мистецтва і математики, винахідництва, конструювання. Заняття живописом почав, по власних спогадах, в 1900-01 рр. з копіювання з книги малюнків Мікеланджело. У 1902-05 рр.
вчився в Київському художньому училищі, звідки був виключений за критичні зауваження в адресу вчителів, що викладали по старій системі. Продовжував освіту в приватних студіях Москви. У 1908 р. Архипенко поселився в Парижі, де недовго вчився в Школі мистецтв, потім …
скульптура →
Українські художники 20-ого віку - скульптура →
П. Тімофєєва. Одночасно бере уроки живопиши в Будинку народної творчості, де викладав Ю. Р. Бершадській. У 1938 році - він один з лауреатів конкурсу журналу «Юний художник». У 1940 році Гавдзінській поступив в Одеське училище.
Його викладачі - М. Д. Муцельмахер, П. П. Пархет, Ю. Р. Бершадській.
В 1941 році був покликаний в армію. Війну закінчив льотчиком-інструктором в льотній школі ВВС. У 1946 році АС. Гавдзінській повернувся в художнє училище. У 1950-му закінчив його з відмінністю (викладач Н. А. Павлюк).
З 1951 по 1960 рр. працює на будівництві Каховської ГЕС. У 1961 році йому привласнено звання Почесного громадянина міста Нова Каховка. Всі написані полотна художник подарував місту, де вони стали основою для створення нової картинної галереї. У 2003 році галерея названа ім’ям Гавдзінського.
В1976 року удостоєний звання «Заслужений художник України». 20 років був членом правління Одеського відділення Союзу художників України. 38 років - беззмінний …
Неповторний шарм художника Альбіна Гавдзінського →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Квітень (3) →
Станковий живопис відійшов на другий план. А, коли в кінці 1920-х років з’явилися нові чудові картини, пластична мова художника істотно змінилася.
Теоретичні дослідження кольору художника привели до втілення, так званого методу “розтяжки кольору”, поліхромності і умовності колірних відносин.
Олександр Богомазов прожив не довге життя, але встиг багато що зробити. Він був неабиякою і самобутньою особою, глибоко і що серйозно відносилася до свого призначення, намагалася докопатися до самих глибин пізнання життя і мистецтва.
Хочеться вірити, що художня спадщина Богомазова через стільки років отримала, нарешті, визнання і глядачів, і колекціонерів, вже ніколи не зникне з історії мистецтва ХХ століття.
На виставці представлені роботи з Російського музею і приватних зборів Москви, Києва, Лондона.
Вгору
Олександр Костянтинович Богомазів
(1880 - 1930)
Живописець, графік; книжковий ілюстратор; педагог; автор праць по теорії живопиши
…
живопис →
Українські художники 20-ого віку - живопис (2) →
Ось тільки експонуються вони, на жаль, рідко. Але все-таки вони у нас є!
Дорогий примітивізм
- В 80-х наш музей, як і багато інших, займався “роботою збирача”, мета якої - поповнити фонд музею роботами українських художників, - згадує завідувачка відділом декоративно-прикладного мистецтва Сумського художнього музею ім. Онацкого Людмила Федевіч. - Тоді ще з дирекції виставок ми привезли декілька картин Прімаченко.
А в 1987 році наші, що тепер уже були, співробітники їздили до Марії Авксентьевне додому в село Болотню Іванковського району Київщини, де вона народилася і прожила все життя. Там вони купили у художниці п’ять десятків робіт, причому деякі вона спеціально написала для нашого музею.
Пам’ятається, тоді за її картини ми заплатили невеликі гроші, а зараз, говорять, вартість робіт Марії Прімаченко обчислюється десятками тисяч доларів.
“Любила чорний хліб і пригощала нас медом”
марія →
Українські художники 20-ого віку - марія →
У середині 50-х років знову повертається до творчої роботи.
В 1975 році йому привласнено почесне звання заслуженого художника України. Роботи Золтана Івановича Шолтеса зберігаються в основному в Державному музеї українського мистецтва в Києві і в Закарпатському художньому музеї в Ужгороді.
Джерело: art.rin.ru
Шолтес Золтан Іванович →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Квітень 07 →
