Навіть Конча-озерна у нього - це детально виписаний букет квітів, немов викладений з яскравого бісеру, і пари живих повітряних пейзажів. Про декоративний живопис Зарецкого прийнято говорити як про відродження українського сецессиона.
В потрібний час з потрібним тестем →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Квітень 09 →
Крики душі на асфальті: “Лара, я в тебе закоханий!”
Естетика останнього артефакту, вправно вписаного в природний ландшафт, нагадувала визначні пам’ятки міських спальних районів - крики душі на асфальті ніби “Лара, я в тебе закоханий!”.
Екстравагантності фіналу акції позаздрив би і сам несамовитий Бурлюк: трохи стемніло, на згадку про великого земляка, 40 років тому померлому в далекому Нью-Йорку, на горб став сходити губернатор Сумської області Павло Качур з факелом, що горів, в руці.
125 років з дня народження батька футуризму Давида Бурлюка →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Квітень 01 →
Дизайн навколишнього середовища або дизайн меблів, одяг - це те, що ми бачимо вже в готових формах і предметах. За своєю суттю він є частиною бачення художником природи.
Художник-живописець, який працює на пленере або, іншими словами, на природі, є одним з посередників між природою і глядачем.
Створений майстром твір - будь то етюд або готова картина - містить в собі емоційні переживання автора, зберігає переданий ним заряд енергії, які відчує і глядач навіть тоді, коли він через свою зайнятість або некомпетентність не розуміє цей твір повною мірою.
Картини художників, які працюють на природі, різноманітні, також як різноманітна сама природа, і це ще подвоює, збільшує значущість природи для людини.
Є проміжки часів роки, які є перехідними між осінню і зимою, між зимою і весною, це як би глухі крапки для роботи художників на пленере, але навіть в ці проміжки художник знаходить те потаєне дихання природи, …
він →
Українські художники 20-ого віку - він (2) →
До того самого «Трамвая», за яким потім понеслися і «Паровоз», і інші цветодінамічеськіє, футуристичні опуси, Богомазів підходив поволі. Він довго затримувався на імпресіонізмі і символізмі. А бувало, і змішував їх, як фарби на палітрі, щоб написати пуантелью який-небудь міський пейзаж, занурений в колірне марево.
І навіть коли в російській столиці вже пролунав «Ляпас суспільному смаку», тобто прогримів маніфест футуристів, Богомазів продовжував любовно і якось на зразок міріськусников писати фінські дачі і замки. Втім, цим він займався як художник-ілюстратор, посланий у відрядження одним київським виданням.
Самостійний футурист →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Березень 02 →
Пікассо, Ф. Леже, М. Дюшаном, Р. і З. Делоне, А. Родченко, П. Ковжуном, послідовниками і дослідниками. Архипенко народився в сім’ї професора Київського університету, інженера-винахідника П. А. Архипенко.
Його дід був художником-іконописцем. Майбутній скульптор з дитинства живив любов до мистецтва і математики, винахідництва, конструювання. Заняття живописом почав, по власних спогадах, в 1900-01 рр. з копіювання з книги малюнків Мікеланджело. У 1902-05 рр.
вчився в Київському художньому училищі, звідки був виключений за критичні зауваження в адресу вчителів, що викладали по старій системі. Продовжував освіту в приватних студіях Москви. У 1908 р. Архипенко поселився в Парижі, де недовго вчився в Школі мистецтв, потім вивчав в музеях разом з А. Модильяни стародавню скульптуру Єгипту, Ассірії, Центральної Америки, Африки. У 1908-11 рр.
створив бронзові скульптури “Адам і Єва”, “Жінка з кішкою”, “Соломія”, “Сусанна”, “Сидяча гола”. Акцентував увагу на пластиці цілого, обтічності форми і фактурності поверхні. Працював також в кераміці. У 1910 р. відкрив майстерню на Монпарнасе, брав …
Архипенко Олександр Порфірьевіч →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Квітень →
Здається, ще пахнуть друкарською фарбою сторінки журналів, на яких розвернулися дискусії, а на заводи, в конструкторські бюро, на будівництва вже йдуть художники, в хдожественних інститутах створюються нові факультети. Це стало насущною потребою розвитку нашої індустрії.
І в цьому русі ми знов відчуваємо ходу старих бійців, “революцією мобілізованих і покликаних”. Імена А.Родченко, Л.Лисицкого і багато інших порестают бути тільки надбанням історії, їх творчий досвід вивчають не для писання ретроспективних дисертацій, до нього звертаються за порадою, дружньою допомогою у вирішенні складних конструктивних проблем.
Багато творів, створених в 20-і роки, здаються зараз дуже жорсткими, аскетичними, конструктивно голими. Цілий ряд завдань взагалі не могли бути тоді поставлений у зв′язку з технічною відсталістю країни, героїчними зусиллями що подолала консерватизм і індустріальну неозброєність - спадок царської Росії.
Через це окремі роботи залишалися у стадії експерименту або відірваних від конкретного втілення формальних рішень, хоча насправді художників надихала ідея промислового прогресу.
Але в цих суворих, повних своєрідній потужності формах вже виразно …
Творчий портрет Художник Василь Ермілов →
Українські художники 20-ого віку - 2009 Березень 18 →