Природа натхненна для нього, вона жива, непостійна, плотська.
І точно так, як і корінь кожної квітки або дерева тягнеться і прагне до земних глибин, так і єство Природи вабить, спокушає, вимушуючи автора повертатися до першоджерел, до язичницького коріння, зберігаючи і леліючи їх, утілюючи на полотні образи, які на рівні підсвідомості навіяні загадками про наше далеке минуле.
Творчість Михайла Алатарцева природна і невимушено продовжує традиції пейзажного живопису слобожанськой художньої школи, які ще на рубежі ХІХ і ХХ сторіч були закладені відомими попередниками наших сучасників: С.Васильковским, П.Левченко, М.Беркосом.
Read more...